Захист інтелектуальної власності в Китаї переживає найзначніші зміни за останні десятиліття. 26 червня 2026 року Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників ухвалив переглянутий Закон про торговельні марки, що стало п’ятим великим оновленням цього нормативного акту з моменту його прийняття. Нова редакція розширює закон зі 73 статей у восьми розділах до 87 статей у дев’яти розділах. Особливо варто відзначити появу окремого розділу про умови реєстрації та значне розширення сфери адміністрування торговельних марок.
Закон набуде чинності 1 січня 2027 року, що свідчить про рішучий перехід від суто формальної реєстрації до системи, заснованої на реальному комерційному використанні. Для міжнародних компаній, які працюють у Китаї, розуміння цих нюансів є критично важливим елементом управління ризиками та стратегії бренду.
Закріплення реєстрації на основі реального використання
Центральною темою поправок є перегляд поняття "недобросовісності". Нова стаття 19 уточнює попередній стандарт, націлюючись на заявки, подані без наміру використання та які явно перевищують звичайні бізнес-потреби. Цей об’єктивний критерій замінює розпливчасте дослідження суб’єктивної недобросовісності, зосереджуючись на перевіреній відповідності між обсягом заявок та фактичною господарською діяльністю. Вимога, щоб обидві умови виконувалися одночасно, гарантує, що оборонні реєстрації, підкріплені законним бізнес-плануванням, не будуть автоматично покарані.
Вартість зловживань при поданні заявок значно зросла. Згідно зі статтею 54, заявники, які здійснюють недобросовісні реєстрації та завдають негативних наслідків, отримують попередження та штрафи до 100 000 юанів. Торговельні агентства, які свідомо приймають такі доручення, несуть відповідальність згідно зі статтею 67. Ставитися до реєстрації торговельної марки як до безкоштовної лотереї більше неможливо — тепер це діяльність, що підлягає санкціям і має реальні фінансові наслідки.
Цей підхід, орієнтований на використання, поширюється також на підтримку та захист прав. Хоча правило про анулювання через три роки невикористання залишається незмінним, стаття 57 надає право торговельному відомству анулювати неактивні реєстрації ex officio. Крім того, стаття 78 змінює розподіл тягаря доказування у справах про порушення прав. Власники торговельних марок тепер повинні довести їх використання протягом трьох років до моменту порушення, а не до подання позову. Ця зміна запобігає створенню доказів напередодні судового розгляду для задоволення процесуальних вимог. Також стаття 2 прямо закріплює, що використання марки в інтернеті вважається дійсним використанням торговельної марки, забезпечуючи правову ясність для бізнесу, орієнтованого на цифрові технології.
Посилений захист з чіткими межами
Переглянутий закон надає відчутні переваги у захисті добре відомих марок. Стаття 21 скасовує вимогу про те, що марка має бути зареєстрована в Китаї для отримання міжкласового захисту. Нереєстровані добре відомі марки тепер можуть блокувати спроби скористатися їх репутацією на несхожих товарах, якщо власник надасть достатні докази популярності своєї марки. Для компаній, які розширюють свою присутність на глобальному ринку, стаття 69 вводить механізм підтвердження для зовнішнього використання. Торговельне відомство може видавати офіційне підтвердження того, що марка є добре відомою в Китаї, що допомагає правовласникам у закордонних судових процесах.
Розрахунок збитків також був переглянутий. Стаття 77 дозволяє правовласникам обирати між фактичними збитками та прибутком порушника як основу для компенсації, а не дотримуватися суворої послідовності. Штрафні збитки в розмірі від одного до п’яти разів застосовуються у випадках "умисного" порушення, що узгоджує стандарт із Цивільним кодексом.
Важливо, що законодавці збалансували посилений захист із гарантіями чесної конкуренції. Стаття 73 значно розширює положення про добросовісне використання, прямо закріплюючи номінативне використання. Використання зареєстрованої торговельної марки іншої особи лише для позначення призначення або походження товару є допустимим, якщо це не призводить до плутанини. Це забезпечує законодавчу основу для послуг з ремонту, постачальників запчастин та продавців вживаних товарів, усуваючи давні невизначеності в цих секторах.
Процесуальні зміни та посилення адміністративного контролю
Найбільш відчутний оперативний вплив для практиків полягає у скороченні строку для подання заперечень з трьох місяців до двох (стаття 36). Хоча тримісячний термін для доповнення доказів після подання заперечення залишається, внутрішні процеси прийняття рішень мають бути прискорені. Послуги моніторингу торговельних марок повинні адаптуватися до цього стисненого графіка, щоб запобігти реєстрації третіми особами.
Торговельні агентства стикаються з суворішим регуляторним режимом. Нові правила встановлюють вимоги до реєстрації, обов’язки щодо належної обачності та заборони на конфлікт інтересів. Практики тепер несуть особисту відповідальність і можуть бути оштрафовані на суму до 200 000 юанів. Вперше це регулювання поширюється на роботу з закордонними заявками для вітчизняних клієнтів, посилюючи нагляд у всій галузі.
Відхилені пропозиції: що не увійшло до закону
Значна частина законодавчих дебатів була визначена пропозиціями, які не були прийняті. Чотири радикальні інститути з проєкту 2023 року були виключені ще до першого читання, ще одна — під час другого. Розуміння цих вилучень дає уявлення про межі поточної політики.
Пропозиція щодо п’ятирічних звітів про використання, запозичена з практики США, була відхилена через побоювання щодо адміністративного навантаження та витрат на дотримання вимог для сумлінних підприємств, які контролюють величезний реєстр торговельних марок. Так само було скасовано загальну заборону на повторну реєстрацію тієї самої марки, оскільки скласти вичерпні винятки виявилося складно, а потреби в легітимній консолідації портфеля були визнані.
Можливо, найбільш помітною втратою для правовласників є механізм примусового передання. Проєкт 2023 року дозволяв попереднім правовласникам вимагати передання недобросовісних реєстрацій для збереження дати подання заявки. Його вилучення відображає незавершену роботу над узгодженням із системами визнання недійсними. До повернення такого механізму паралельне подання заявок під час процедур визнання недійсними залишається практичним рішенням.
Також були відхилені пропозиції щодо цивільних збитків за недобросовісні реєстрації та публічного інтересу в позовах прокуратури. Перша була визнана надмірним розширенням деліктної відповідальності, а друга суперечила приватно-правовій природі торговельних марок. Наразі суди вирішують ці питання в рамках Закону про боротьбу з недобросовісною конкуренцією, що звужує законодавчий шлях, хоча засоби захисту залишаються доступними на практиці.
Стратегічні наслідки для бізнесу
У порівнянні із законом 2019 року, зміни 2026 року є значним кроком уперед. Результатом стали поступові, але потужні інновації: об’єктивний стандарт недобросовісності з підтримкою санкцій, міжкласовий захист для нереєстрованих марок, закріплене добросовісне використання та інструменти першого покоління для глобального захисту брендів.
Стратегії подання заявок мають бути обґрунтовані реальними бізнес-планами, а не спекулятивним накопиченням. Докази використання необхідно систематично зберігати, особливо для цифрових платформ, де моделі використання є складними. Юридичним командам слід посилити свої можливості моніторингу торговельних марок, щоб працювати в умовах скороченого двотижневого строку для подання заперечень.
Радикальні реформи минулого були відкладені, але проблеми, які вони мали вирішити, залишаються. З появою реалізаційних положень та судових тлумачень наступний раунд змін, ймовірно, заповнить наявні прогалини. Адаптивність та ретельне управління доказами використання на основі реальної діяльності є ключами до успіху в умовах еволюційного середовища реєстрації торговельної марки в Китаї.