Нещодавнє скасування Федеральним апеляційним судом рішення Ради з розгляду торговельних марок та апеляцій (TTAB) про відмову в реєстрації знака KAHWA для кав'ярень та магазинів кави знову розпалило дискусії щодо складнощів законодавства про торговельні марки, зокрема доктрини іноземних еквівалентів та ризику введення споживачів в оману. Справа, що стосується компанії Bayou Grande Coffee Roasting Company, підкреслює, наскільки важливо бізнесу знаходити баланс між мовними нюансами та захистом бренду.
У лютому 2021 року компанія Bayou подала заявку на федеральну реєстрацію торговельної марки KAHWA, стверджуючи, що цей термін не є ні загальновживаним, ні описовим. Експерт-екзаменатор відхилив заявку, заявивши, що KAHWA перекладається як «кава» арабською мовою відповідно до доктрини іноземних еквівалентів — принципу, який дозволяє відомствам з торговельних марок враховувати значення слів іншими мовами під час оцінки знаків. Bayou заперечила, стверджуючи, що використання латинського письма, наявність кількох визначень та обмежена кількість носіїв арабської мови у США роблять таке твердження недійсним.
Експерт-екзаменатор залишився при своїй думці, проте початкова відмова Ради ґрунтувалася на альтернативному тлумаченні: KAHWA було визнано описовим терміном для зеленого чаю, продукту, який часто продається в кав'ярнях. Рада стверджувала, що присутність зеленого чаю на ринку США робить цей знак внутрішньо описовим.
Федеральний апеляційний суд скасував рішення Ради, наголосивши, що докази, які підтверджували б використання KAHWA як терміна для зеленого чаю, були недостатніми. Суд постановив, що навіть якщо деякі споживачі асоціюють цей знак із зеленим чаєм, зв'язок із послугами кав'ярень вимагає «розумового стрибка», класифікуючи KAHWA як навіювальний знак, а не описовий чи загальновживаний.
Суд також відхилив посилання Ради на доктрину іноземних еквівалентів, зазначивши, що KAHWA має усталене альтернативне значення саме для зеленого чаю. Це виявило критичний недолік у підході Ради: нездатність розрізняти потенційні іноземні значення знака та його релевантність для товарів або послуг, які він представляє.
Для бізнесу це рішення слугує нагадуванням про те, що законодавство про торговельні марки не є універсальним рішенням для всіх випадків. Успіх вимагає глибокого розуміння мови, поведінки споживачів та мінливого правового ландшафту. Моніторинг конкурентів та оцінка мовних нюансів є необхідними умовами для уникнення реєстрації знаків, які можуть заплутати клієнтів або розмити ідентичність бренду.
Ця справа також перетинається з очікуваним переглядом Верховним судом аналогічного спору щодо торговельної марки VETEMENTS. Там жорстке застосування Федеральним апеляційним судом доктрини іноземних еквівалентів викликало пильну увагу. Якщо Верховний суд постановить, що усталені альтернативні значення можуть переважати над іноземними еквівалентами, це може докорінно змінити підхід відомств з торговельних марок до оцінки глобальних брендів.
Це рішення підкреслює важливість стратегічного управління торговельними марками на дедалі більш взаємопов'язаному ринку. Бізнес повинен залишатися пильним у оцінці потенційних конфліктів та забезпечувати відповідність своїх знаків як мовним, так і комерційним реаліям.